Реформи

«Реформа медичного обслуговування

в Україні»

Підготовлено управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації


Україна, як молода держава, повинна брати приклад з розвинених країн, у яких  системи  освіти  та  охорони  здоров’я  спроможні  надати  людині  конституційне право на безоплатну медичну допомогу, забезпечити якісні та доступні освітні і медичні послуги своїм громадянам, здатні запропонувати своєму народові реальні ринкові механізми оплати за отримані послуги.Соціальна  і гуманітарна політика –  органічна  частина  внутрішньої  політики  держави,  яка  спрямована  на  забезпечення  добробуту,  всебічного  розвитку  її  громадян  і  суспільства  загалом. Вона є багатомірною системою програм і заходів, спрямованих у соціальну сферу,  яка охоплює різноманітні напрями  суспільного буття,  а  її нормальне функціонування є гарантом злагоди, солідарності в суспільстві, яка створює умови для реалізації економічної і соціальної безпеки кожного члена суспільства.

У Конституції України соціально-гуманітарне спрямування мають 12 статей, але найважливішою є стаття 46 стосовно гарантії соціального захисту. Механізми реалізації соціального розвитку держави, покращення життя її громадян відображено  в численних  законах, прийнятих Верховною Радою України  та  затверджених  Президентом  України,  у  постановах  і  декретах  Кабінету Міністрів України. Для подальшого функціонування цих законів і постанов необхідне лише  їх  організаційне  впровадження,  фінансове  забезпечення  та  законослухняність громадян.

Сьогодні в Україні питання докорінних перетворень в освіті та галузі  охорони здоров’я чітко визначені Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, ініційованої Президентом України Віктором Януковичем, та набувають особливого значення у контексті нових соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, проголошених на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України 7 березня 2012 року.

Головні завдання реформування системи охорони здоров’я області окреслені  планом-графіком реформування галузі охорони здоров’я Полтавської області на 2010-2014 роки, відповідні плани підготовлено в районах та містах краю.

Концептуальні підходи та етапи здійснення структурних змін у медичній галузі, забезпечення її життєдіяльності було сформовано та визначено на підставі ретельно проведеного аналізу кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я області. Також  фахівцями медичної галузі області детально розглянуто кожну територію, кожен населений пункт Полтавщини. Зокрема, проаналізовано вікову структуру населення, доступність надання медичної допомоги, транспортний зв’язок між населеними пунктами. Проведено експертну оцінку надання стаціонарної медичної допомоги на вторинному рівні (дільничні лікарні, ЦРЛ) з урахуванням багатьох критеріїв. Лише після цього було розпочато реалізацію організаційних заходів з реформування. Зокрема, це розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги. У результаті реформування основний фінансовий ресурс буде спрямовано на профілактичну складову функціонування галузі охорони здоров’я. Адже значно дешевше запобігти хворобі, ніж витрачати потім значні кошти на лікування як із Державного бюджету, так і з власних заощаджень пацієнтів.

Наразі виникла необхідність розмежування рівнів надання медичної допомоги. Наприклад, у європейських країнах пацієнт знає, що у нього є партнер, який разом із ним піклується про стан його здоров’я – це лікар сімейної медицини. І лише за його направленням пацієнти проходять стаціонарне лікування.

Мета реформування полягає в покращенні якості та доступності медичних послуг. Ці питання стоять досить гостро. Саме тому й назріла необхідність створення міжрайонних стаціонарів – госпітальних округів. Вони створюватимуться з урахуванням територіальних особливостей. Госпітальні округи можуть не співпадати з межами районів, головне, щоб люди могли легко добратися до лікарень. Очікується, що на території округу буде лікарня інтенсивної допомоги, лікарні планового та відновлювального лікування, хоспіси та діагностичні центри. Саме створення у перспективі госпітальних округів, потужних, оснащених у відповідності до сучасних вимог лікарень інтенсивного лікування, забезпечить планове лікування та реабілітацію пацієнтів, а також дозволить нарешті сформувати паліативну допомогу, що покликана покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями та допомогти членам їхніх родин.

Про скорочення кількості лікувальних закладів не йдеться, жодну лікарню в області не закрито. Хоча, на жаль, чисельність населення зменшується. І, наприклад, якщо в селі переважно мешкають люди  передпенсійного та пенсійного віку, там немає необхідності утримувати акушерські ліжка. Тому деякі лікувальні заклади переформатовані. Це – раціональний підхід. Наприклад, дитяча лікарня в Лохвиці стала одним із корпусів центральної районної лікарні, бо необхідності у наданні медичної допомоги на такій кількості ліжок нині немає. Тому її довелося перепланувати згідно нових стандартів підвищення якості надання медичної допомоги дітям та матерям.  Так само й в інших територіях області – після ретельного аналізу проводяться структурні зміни.

Система надання первинної медико-санітарної допомоги – ланка, що потребує першочергових змін, оскільки це система первинного контакту між пацієнтом та медичним працівником. Світовий досвід показує, що саме на первинному контакті – у лікаря загальної практики-сімейної медицини – закінчуються 80 відсотків усіх звернень пацієнтів за медичною допомогою. Нині часто послуга, яка може бути надана на первинному рівні, надається на більш високому, що в умовах недостатнього фінансування галузі є нераціональним і надто затратним. На первинній ланці також акцентована одна з основних складових діяльності галузі охорони здоров’я – профілактична. Без неї у наданні медичної допомоги не можливо досягти ефективних результатів та вагомого покращення стану здоров’я населення.

Про це свідчать і дані досліджень, які провели експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2011 році. Згідно з цими даними, профілактика неінфекційних захворювань майже утричі дешевша, ніж амбулаторне лікування та у більш, ніж 7 разів дешевша, ніж лікування стаціонарне.

Профілактична складова, тобто попередження розвитку захворювань, боротьба з факторами ризику їх виникнення входить до першочергових завдань діяльності лікарів загальної практики-сімейної медицини. Адже сімейний лікар може у комплексі оцінити стан здоров’я не лише свого пацієнта, а й усієї родини, призначити необхідне лікування з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, забезпечити тривалий і безперервний медичний нагляд. Саме сімейний лікар визначить так званий маршрут пацієнта. У коло обов’язків сімейного лікаря входить також проведення диспансеризації, регулярних профілактичних оглядів, у першу чергу дітей та вагітних, осіб підвищеного ризику захворювань (цукровий діабет, онкологічні, серцево-судинні та судинно-мозкові порушення).

Варто зазначити, що нині в області працює понад 500 лікарів загальної практики-сімейної медицини, функціонує майже 300 закладів та окремих структурних підрозділів сімейної медицини, із них 85,6 відсотка – в сільській місцевості.  Наданням медичної допомоги сімейними лікарями охоплено 85 відсотків населення.

Для того, щоб медична допомога була справді на якісному рівні, здійснюється перерозподіл наявних фінансів у бік збільшення обсягів фінансування первинної ланки (амбулаторно-поліклінічної) стосовно до вторинної медичної допомоги (стаціонарної). На часі новий етап структурної еволюції у медицині – створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, які будуть координувати діяльність всієї первинної мережі. Медики Полтавщини поставили перед собою амбітні плани – у 2012 році за рахунок створення таких центрів стовідсотково забезпечити населення саме лікарською допомогою, насамперед – мешканців села.

У наданні високоспеціалізованої допомоги теж відбуваються значні зміни. Наприклад, в обласній клінічній лікарні відкрито відділення інтервенційної радіології, оснащене необхідним найсучаснішим обладнанням для проведення коронарографії. З 2011 року медики Полтавщини проводять стентування. Завдяки цьому ряд рентгенхірургічних методик та операцій стали не тільки альтернативою традиційним оперативним втручанням, а й перетворилися на самостійний метод лікування судинної патології, поєднуючи в собі високу ефективність та мінімальну травматичну дію. Фактично, реформування третинного рівня надання медичної допомоги дасть змогу створити високоспеціалізовані центри замість обласних лікувально-профілактичних установ.

Відомо, що стаціонарна допомога є високозатратною, але цілодобові ліжка часто використовуються неефективно.  Більшість хворих потребують лише амбулаторного лікування, і лише в окремих випадках – стаціонарного. Впровадження новітніх, більш ефективних технологій діагностики й лікування забезпечує поліпшення якості та скорочення термінів перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах. Так, наприклад, у Котелевському районі реалізація проекту з реорганізації дільничних лікарень дала можливість розділити медичну та соціальну допомоги і направити понад 400 тисяч гривень на покращення матеріально-технічного забезпечення медичних установ території.

Надзвичайна увага приділяється також наданню екстреної та невідкладної медичної допомоги. Відповідно до вимог з формування служби екстреної та невідкладної медичної допомоги розпочато реалізацію плану зі створення на території області єдиної системи екстреної медичної служби. Це забезпечить вдосконалення екстреної медичної допомоги, розширення її обсягів, а значить – знизиться рівень смертності від нещасних випадків, травм, отруєнь, раптових захворювань із гострим порушенням життєвих функцій.

Уже є позитивні результати стосовно швидкості прибуття на виклики та своєчасності надання медичної допомоги, особливо під час дорожньо-транспортних пригод чи при травмах. Робота у цьому напрямку продовжується.  Нині проводяться детальні розрахунки щодо того, де будуть сконцентровані бригади швидкої медичної допомоги, пункти тимчасового базування тощо.

На поточний рік держава виділила для Полтавської області субвенцію – близько 10 мільйонів гривень – на забезпечення всіма необхідними лікарськими засобами для надання швидкої медичної допомоги та 6,6 мільйона гривень – на придбання рентген- та апаратів ультразвукової діагностики вітчизняного виробництва.

Розуміючи особливу важливість надання медичної допомоги на територіях, що межують із автотрасою Київ-Харків, яка буде підсилена під час проведення футбольного чемпіонату Євро-2012, підготовка була здійснена завчасно. Фахівцями, спільно з колегами із відповідних служб, було проведено низку масштабних навчальних заходів, за результатами яких можна оцінити весь спектр надання такої допомоги та визначити нагальні потреби. Постійно проводиться підготовка складу бригад у тренінговому класі обласної клінічної лікарні, де функціонує територіальний центр екстреної медицини та медицини катастроф.

Спільно з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування поставлено завдання  створення в усіх районах, по території яких проходить головна автотраса державного значення Київ-Харків, відділення інтенсивної терапії та реанімації, хірургічні та травматологічні. Із залученням коштів із бюджетів різних рівнів вдалося відкрити такі відділення в Пирятинській, Лубенській, Хорольській, Решетилівській, Великобагачанській та Чутівській центральних районних лікарнях. У цих відділеннях, що повністю забезпечені як необхідними ліками, так і спеціальною апаратурою та обладнанням, спеціально підготовлені медичні кадри можуть надавати не тільки екстрену медичну допомогу, а й, наприклад, допомогу після оперативних втручань. Це дозволяє зменшити термін перебування пацієнтів у стаціонарі та покращити якість надання медичної допомоги. На даний час проводиться реконструкція реанімаційного відділення 3-ї міської лікарні міста Кременчука, а також дооснащення відділень реанімації Шишацької і Пирятинської центральних районних лікарень.

Щодо підвищення якості охорони материнства та дитинства, то в рамках реалізації Національного проекту „Нове життя” – нова якість охорони материнства та дитинства”, ініційованого Президентом України Віктором Януковичем, у цьому році планується створення обласного перинатального центру третинного високоспеціалізованого рівня. Цей медичний заклад з’явиться на Полтавщині на рік раніше, ніж планувалося. Завдяки спільній позиції облдержадміністрації, обласної та міської рад вдалося оперативно вирішити питання місця розташування майбутнього медичного закладу, а також передачі майна з міської до обласної комунальної власності, що дозволило пришвидшити процес його створення. Для цих цілей у грудні минулого року рішенням сесії Полтавської міської ради приміщення „Діагностичного центру”, що по вул. Залізній,17-а, які використовувались не в повному обсязі, були передані з комунальної власності міста до власності територіальних громад області – обласній клінічній лікарні імені Миколи Скліфосовського. Власне, лікарню й визначено замовником та безпосереднім виконавцем робіт зі створення обласного перинатального центру.

16 січня голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко своїм розпорядженням затвердив концепцію створення обласного перинатального центру та план її реалізації. Загальна вартість робіт – близько 37 мільйонів гривень, які виділять як із Державного (майже 30 мільйонів гривень), так і з обласного бюджетів (понад 7 мільйонів гривень). До забезпечення центру медичним обладнанням долучиться також Фонд Віктора Пінчука „Колиски надії”.

У цьому центрі майбутні мами із групи високого та надвисокого ризику можуть спостерігатися протягом вагітності, і там же народжувати. У разі необхідності, недоношені немовлята будуть виходжуватися та отримувати вузькоспеціалізовану допомогу. Планується, що на рік тут буде прийматися близько 3 тисяч пологів. На другому етапі структурної реорганізації перинатальної допомоги в області передбачається створення перинатальних центрів ІІ рівня на базі міських пологових будинків міст Полтави та Кременчука з кількістю пологів не менше 2500 в кожному.

Заходи щодо реформування медичної галузі Полтавської області продовжують реалізовуватися. За останній період вдалося реально структурувати надання медичної допомоги на первинну, вторинну, третинну, екстрену та паліативну. У рамках реформування первинної медико-санітарної допомоги проведено оптимізацію 21 дільничної лікарні, 1 районної лікарні, 1 міської лікарні в амбулаторії, в тому числі – сімейної медицини.

Вдалося покращити матеріально-технічну базу багатьох закладів охорони здоров’я Полтавщини і нарешті, закінчити довгобуди. Зокрема, введено в експлуатацію другу чергу будівництва обласного туберкульозного диспансеру – технологічний корпус, здійснено першу чергу реконструкції пологового відділення Козельщинської центральної районної лікарні на 11 ліжок, другу чергу дитячої лікарні під пологове відділення Лохвицької центральної районної лікарні на 15 ліжок, будівництво очисних споруд Гадяцького обласного туберкульозного санаторію та житлового будинку для медичних працівників Хорольської центральної районної лікарні. Завершено також роботи з реконструкції колишнього офтальмологічного відділення 1-ої міської лікарні Кременчука під обласний онкодиспансер та приміщень Шишацької центральної районної лікарні під Центр матері і дитини. На капітальний ремонт лікувально-профілактичних закладів  області за 2011 рік освоєно понад 8 мільйонів гривень.

Що ж до суто медичних показників, то вдалося досягти зменшення смертності від хвороб системи кровообігу та зниження поширеності артеріальної гіпертензії. Протягом минулого року не зареєстровано спалахів інфекційних хвороб, захворюваності на гострі кишкові інфекції, не спостерігалося епідемічного підйому на грип та гострі респіраторні інфекції. Знизились смертність від туберкульозу та темпи приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію. Також покращилося медичне обслуговування ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Структурні зміни у системі надання медичної допомоги  матерям  та  новонародженим дітям,  як і в цілому в галузі охорони здоров’я, позитивно позначилися на показниках здоров’я жінок та дітей. Так, показник дитячої смертності на Полтавщині залишається одним із найнижчих – 6,1 на 1000 новонароджених (по Україні – 9,17). Зменшився показник перинатальної смертності та мертвонароджуваності. З метою покращення допомоги  вагітним жінкам та новонародженим на третинному рівні (обласному) у 2011 році була проведена реконструкція та переоснащення пологових відділень обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського для розродження вагітних жінок із міст та районів області із супутніми патологіями.

У цілому вся діяльність галузі охорони здоров’я області продовжує своє спрямування винятково на забезпечення прав та законних інтересів пацієнта, який, власне, і є справжнім її господарем.  Розбудова принципово нової системи охорони здоров’я дозволить досягти прогресивних змін у наданні медичної допомоги.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>